Компактні багатофункціональні вантажівки для комунального господарства, відомі як мультикари на честь родоначальника цього класу, машини Multicar 21, завжди були популярними в європейських містах. У СРСР масово постачалися пізніші моделі Multicar 25. Проте з розпадом “союзу” постачання Multicar в Україну припинилося. Історія створення українського мультикара розпочалася лише у 2003 році.
БАЗ-3340 “Терен”
За перший проєкт українського мультикара взялися конструктори Бориспільського автозаводу, що входив до корпорації “Еталон”. Компактна вантажівка під назвою “Терен” з індексом БАЗ-3340 була вперше представлена широкому загалу на Київському автосалоні SIA-2003. Її довжина становила 4150 мм, ширина — 1750 мм, а висота — 2280 мм.
Машина отримала незграбну кабіну, два ведучі мости від УАЗу та бензиновий двигун ЗМЗ-4021 потужністю 90 к.с. Повна маса “Терена” сягала 2,8 тонни. На виставці “Терен” був показаний із бункером для посипання доріг у зимовий час, а згодом отримав бортову платформу та снігоочисний відвал. На жаль, до серійного виробництва мультикари “Терен” так і не дійшли.
ЕМ-С320 “Електрон”
Через багато років, у 2012 році, український мультикар вирішили побудувати на іншому підприємстві — львівському “Електронмаш”, що входить до “Концерну Електрон”. Машина отримала індекс ЕМ-С320 “Електрон”. Розробкою цілого сімейства багатофункціональних автомобілів займалася команда фахівців на чолі з генеральним конструктором НТЦ “Автополіпром” Станіславом Войтківом.
Перший мультикар з колісною формулою 4х4 та повною масою 3,5 тонни оснастили самоскидним кузовом. Пізніше з’явилися важчі моделі ЕМ-С440 “Електрон” (6х4) з підкатною третьою віссю, повною масою до 5 тонн. Ці машини передбачалося оснастити краном-маніпулятором, за допомогою якого можна було швидко змінювати налаштування кузова та різне навісне обладнання.
Підприємство пропонувало ці машини з дизельними двигунами італійської марки VM-Motori (робочий об’єм 3,0 л, потужність 114 к.с.). Коробка передач — механічна, 5-ступенева, марки ZWL (Німеччина). Мости були від італійського виробника Carraro. Машини комплектувалися краном-маніпулятором Palfinger вантажопідйомністю 440–990 кг, з вильотом стріли 1,2–3,1 м.
